- розізлений
- —————————————————————————————розі́зленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розізлений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розізлити. 2) у знач. прикм.Який розізлився, перебуває у стані роздратування … Український тлумачний словник